ВОВК

     Про вовка знає кожний з самого дитинства. У багатьох казках про нього говорять не інакше як про сірого розбійника.
    Поширені вовки у Європі та в Північній Америці. В Україні водяться на Поліссі, в Карпатах, рідше зустрічаються в лісостеповій зоні та степових областях.
  

    Довжина хвоста у вовка 45 см. Він ніколи не закидає його на спину, на відміну від собак. Коли лежить, - кладе під голову, зігріває в хутрі кінчик носа.
    Розлючений вовк, вишкіривши зуби, розмахує хвостом, а наляканий - підгинає його під живіт.

    Вовк - один із найбільших хижаків нашої фауни. Це розумний, спритний, обережний, сильний звір. Довжина його тіла понад 120, висота - 85 сантиметрів, маса 40 - 50 кілограмів. Самці завжди більші за самиць. Колір шерсті вовка залежить від клімату тієї місцевості, де він живе.
    Живляться ці звірі різноманітною, переважно м'ясною їжею. Полюють на птахів, диких та свійських тварин: козуль, оленів, зайців, усіляких гризунів, овець, свиней, корів, гусей.

Чому так кажуть: «Вовка ноги годують»

    Шукаючи їжу, вовки можуть бродити цілу ніч, пробігаючи десятки кілометрів. Але нерідко так буває, що і одна, і друга, і третя ніч проходить даремно. Вдалі полювання бувають рідко. Тоді голодний вовк втрачає обережність, стає особливо небезпечним і навіть може знищити більше тварин, ніж здатен з’їсти.     
    
    На лови хижак виходить переважно в сутінки та нічні години, і лише зрідка його можна зустріти вдень. За одне нічне полювання вовк може пройти понад 100 кілометрів. У лісових нетрях рухається нечутно, як тінь. Має гарний зір, добре бачить у темряві. Неозброєних людей не боїться, часом навіть не звертає уваги на них.  

   Вовк добуває їжу, активно шукаючи і невтомно переслідуючи жертву. В погоні за здобиччю може розвивати швидкість до 80 кілометрів на годину. Взимку ці звірі полюють невеликою зграєю: одні чекають у засідці, інші виконують функцію нагоничів. Дисципліна у вовків сувора, кожен знає своє місце.
  

    Голодувати вовк може по кілька тижнів. Після вдалого полювання може відразу з'їсти більш як 10 кг м'яса. Але це тільки тоді, коли дуже зголодніє. Зазвичай, вовк з’їдає за один раз близько 2 кг м'яса.  
   
    Природоохоронці часом називають вовка санітаром лісу, адже найчастіше йому щастить наздогнати ослаблену чи хвору тварину. Але вовки завдають серйозної шкоди тваринництву взагалі й вівчарству зокрема. 
    Вовки - тварини бродячі. Влітку вони ходять поодинці чи парами, взимку гуртуються в зграї, в які, крім дорослих вовків, входять і молоді. У два-три роки молоді сильні вовки вибирають собі пару і створюють сім'ї. У пари вовки об'єднуються надовго, аж до загибелі одного з партнерів.
    Лігва влаштовують у глухих, малодоступних місцях, недалеко від води. Коли годують малят, поводяться обережно, полюють далеко від свого лігва, щоб не привернути до нього ненароком уваги.
   

    Про людину з непривітним поглядом кажуть, що вона «дивиться вовком». Похмурий погляд вовка ще посилюється і його сутулістю, яка виникає від того, що під час бігу він опускає голову.

     Вовки мають сильний батьківський інстинкт, вихованню вовченят приділяють багато уваги. Вовчиця ніколи не залишає дітей самих. Батько, єдиний годувальник великої сім'ї (вовченят буває 6-8, іноді навіть 10 чи 13), приносить у шлунку напівперетравлене м'ясо.
    Вовчиця, відчувши небезпеку, двічі, а то й тричі переносить вовченят на нове місце. Проте, хоч як це не дивно, коли на лігво нападають собаки, вовки чомусь не захищають своїх дитинчат, а тікають.
    Живуть вовки 10 - 15 років. Полювати на них дозволяється протягом цілого року.