День Святого Валентина, як свято закоханих, відзначається в Європі з ХIII століття.
Про життя Валентина майже нічого невідомо. До нас дійшли мізерні і суперечливі легенди. Наприклад, розповідають, що Валентин народився в III столітті нашої ери в Римській імперії і був єпископом свого рідного міста Терні. Він надавав юним закоханим особливе розташування: мирив посварених, дарував квіти молодому подружжю. Арешт його був викликаний нібито тим, що римський імператор Юлій Клавдій II не дозволяв солдатам імперських легіонів закохуватися і одружуватися, а Валентин таємно вінчав легіонерів.
Коли Валентин сидів у в'язниці, він закохався у сліпу дочку свого наглядача - і зцілив її. Правда, інші легенди говорять, що справа була навпаки: наглядач попросив Валентина вилікувати дочку, а та закохалася в опального священика.
Перед стратою він залишив їй прощальну записку і підписався: "Твій Валентин". Звідси і листівки-"валентинки" (в ході з 1800-х років), і саме свято. Дата страти Святого Валентина - 14 лютого - співпала з римськими торжествами на честь Юнони, богині любові. Цей день у Римі вважали початком весни. Класичною емблемою Валентинова дня вважаються червоні троянди, які, згідно з античною легендою, з'явилися завдяки грецькій богині любові і краси: Афродіта (у римському варіанті - Юнона), поспішаючи до свого коханого Адоніса, наступила на кущ білих троянд, і її божественна кров пофарбувала їх у червоний колір.

Поступово свято Святого Валентина набувало своїх обрядів і традицій, деякі з них збереглися і до нашого часу. І в кожній країні вони різні. У всіх країнах цього дня було дуже популярно влаштовувати весілля і вінчатися.

Деякі стверджують, що в цей день жінка може підійти до милого їй чоловіка і ввічливо попросити його одружитися на ній. Якщо він не готовий до такого рішучого кроку, то повинен подякувати за надану честь і подарувати жінці шовкове плаття, а собі шовковий шнурок з нанизаним на нього серцем. У деяких країнах незаміжнім жінкам кохані дарують одяг. Якщо дівчина прийняла подарунок, значить, вона згодна вийти заміж за цю людину.

Існує повір'я, за яким, перший чоловік, що зустрівся дівчині 14 лютого, повинен бути її Валентином незалежно від його бажання.

Деякі люди вірили, що якщо в день святого Валентина дівчина бачила вільшанку, вона вийде заміж за моряка, якщо вона бачила горобця, вона вийде заміж за бідняка і буде з ним щаслива, якщо щигля - за мільйонера. 

Значне місце в святкуванні римського Дня Любові відводилося ворожінням, і до цих пір, в Європі це залишається традицією Дня Святого Валентина. Вважається, що саме в цей день, 14 лютого, птахи вибирають собі пару, і людям потрібно поквапитися встигнути зробити те ж саме. Тому вже кілька століть поспіль дівчата Європи пишуть свої імена на листочках, складають їх в ящик, а хлопці виймають потім звідти по листочку, вибираючи тим самим собі пару на весь рік.